"Я тим уже боржник, що українець зроду..."

«Ти весь у слові, як у сповитові,

З колиски до калини при горбі…

І вже коли ти похитнувсь у слові,

Вважай, що похитнувся у собі?»

«Бо тільки Слово береже в основі

Безсмертя української душі.»

                                        Б. Олійник

       Визначному українському поету, державному і громадському діячу  Борису Олійнику виповнилося 80 років. У приміщенні Українського фонду культури видатного поета, перекладача, громадського діяча, Героя України з ювілеєм привітали друзі, колеги-науковці, мистецтвознавці та літератори.

      Борис Олійник — відомий поет, літературознавець і політик, академік НАН України, Герой України. Творчому доробку письменника притаманні такі визначальні риси, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, ліричність і точність слова. Він увійшов в літературу на межі 50-60 років, у період активного оновлення виражальних форм, що не могло не позначитись на його творчості. Він поєднав у своїх поезіях найкращі традиції попередників і елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. У цьому — секрет незмінної уваги читачів до творчості Олійника.

    Борис Олійник — автор близько 50 книг поезії, численних публікацій, есе, статей, які друкувалися. Основні збірки поезій: "Б'ють у крицю ковалі", "Двадцятий вал", "Вибір", "Коло", "Відлуння", "Рух", "Гора", "Істина", "У дзеркалі слова", "Міра", "Поворотний круг", "Трубить трубіж", "Таємна вечеря" та ін. На його вірші написано чимало пісень. Популярними стали: "Мати сіяла льон", "Мамо, вечір догоря", "Мелодія", "Ода Полтаві" та багато інших.

У своїх творах Борис Олійник проповідує високі загальнолюдські ідеали. Він глибоко переконаний, що кожен має жити напруженим життям, бути щедрим і щирим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті існування на землі, бо це відповідає природі нашого єства — жити високими помислами.

ІКТ - живий урок

Будь-який учень потребує такого навчання, яке забезпечувало б розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нові для себе знання.

Тому застосування ІКТ у навчальному процесі на сучасному етапі стає життєвою потребою, оскільки ці технології дозволяють ускладнити зміст навчального матеріалу, збільшити обсяг теоретичного матеріалу, сприяють виконанню учнями індивідуальних завдань, упровадженню науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності, створюють умови для реалізації природних обдарувань особистості. 

треба зазначити, що системне застосування ІКТ в роботі учителя-словесника повинне носити виважений характер. Спектр знань, умінь і навичок, які учитель мови і літератури має перетворити в життєві компетенції учнів, доволі широкий і різноаспектний. Тому вибір технологій навчання залежить від поставлених завдань.

Отже, завдання рядового вчителя в інформаційному суспільстві полягає в тому, щоб навчитися:

·  орієнтуватися серед розмаїття сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, знати й розуміти їх методичний потенціал;

·  досконало володіти цими технологіями, щоб не лише застосовувати їх у роботі, а й передавати цей досвід учням і колегам.

Основні напрямки використання методичного потенціалу ІКТ в роботі учителя-словесника:

·  формування стійкого інтересу учнів до навчального предмету на всіх етапах уроку, що призводить до підвищення якості знань;

·  підготовка до ЗНО (зручними тут є тренінгові програми);

·  активізація творчого потенціалу учнів через використання в позаурочній та виховній роботі сучасних комп’ютерних технологій;

. наукові дослідження з використанням можливостей мережі Інтернет, що дозволяє використовувати світові інформаційні ресурси, брати участь у житті світової наукової спільноти.

Незамінними помічниками, завважте – не основою, а інструментом, стають ІКТ при роботі з обдарованими дітьми, тому що вони отримують нові можливості випробувати себе в новому виді діяльності, що спонукає їх до самореалізації через творчість і спілкування.

     Інформаційно-комунікаційні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного, інтерактивного  навчання)  надають кожному учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Отже, педагогічне кредо сучасного вчителя повинно бути таким: не протиставляти інновації і традиції, а збагачувати перевірені століттями методи новими технологіями.