Конкурс розпочався!

9 жовтня розпочався V Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Конкурс імені Т.Шевченка – це свято рідного слова, можливість перевірити свої знання і сили, самореалізуватися, відчути свою причетність до великої когорти шанувальників творчості  Кобзаря, 

     «У кожного своя доля» - нагадав нам цю життєву істину Тарас Григорович, хоч сам пішов далеко за межі своєї власної долі і, пройнявшись іншими, при ньому сущими, і нашими сьогоденними, тоді ще не народженими, заявив світові про Україну. 

Його твори  навчають добра і совісті, вірності і синівському обов’язкові – любити свій народ, почуттю патріотизму, оптимізму й віри в щасливе майбуття нашої держави. Кожне нове покоління відкриває Шевченка як невичерпне джерело, безцінний скарб поетичної думки і вогненного слова.

Він переймає кожного, хто щирим серцем звертається до його слова і в кожному залишається навік простим, як сльоза та сміх, проникливим і довірливим братом, товаришем, ласкавим або розгніваним батьком і водночас, учителем з невичерпною, як Всесвіт, мудрістю.

Конкурс триває, тож бажаємо усім учасникам, щоб їхні думки талановито лягали на папір, одягнені в рідне слово й натхнені творчістю Кобзаря!

Нормативні документи

https://drive.google.com/file/d/0B2uNKwXU4hk2UVdodWdrdm1DcDA/edit?usp=sharing

http://www.mon.gov.ua/

Чотирнадцятого жовтня відзначається одне з найбільш шанованих свят в Україні - свято Покрови Пресвятої Богородиці    

      В Україні це свято почали вшановувати ще за часів Ярослава Мудрого. Про це свідчать храми на честь Покрова Богородиці, побудовані в ХІ сторіччі.

   За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.

   Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Пресвяту Богородицю вони вважали своєю заступницею у далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носило козацтво. Цього дня відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів. Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ Пресвятої Покрови.

        З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. 1942 року в цей день було офіційно утворено Українську Повстанську Армію, яка теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці.  Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято.

      "Покрова накриває траву листям, землю - снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем". В українських селах до сьогодні дотримуються давньої народної традиції грати весілля після Покрови. Шлюбна пора в Україні - від Покрови і до початку Пилипівки. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Цього дня до церкви поспішали вдови, самотні жінки і дівчата, яким не довелося вийти заміж. Вони молилися про те, щоб стати під покров Богородиці. Залишилося примовляння: «Свята Покрівонько, покрий мою голівоньку, хоч хусткою, хоч ганчіркою, аби не була дівкою».

Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов на коліна.
Народ наш просить захисту в Тебе,
Бо Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми нас ще раз під свій Покров,
Вкотре благаєм Тебе ми знов.
Ти захисти нам Матір-Вкраїну,
Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам поможи,
Вкраїну вільну нам збережи!

14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці

Це актуально!

   Людина, оточена електронними носіями інформації, може задовольнити найрізноманітніші потреби в нових знаннях і спілкуванні у віртуальному просторі. Проте ці процеси відбуваються досить пасивно, тому що переважає візуальне сприймання відеоряду (особливо в телебаченні та кіно), тоді як текстовий носій інформації здебільшого залишається поза увагою. Все це значно обмежує можливості розвитку як мислення, так і мовлення. Глобалізований світ над усе цінує миттєве переміщення інформації, тому, природно, тяжіє до мовного універсалізму, сама мова швидко набуває технологічного статусу. 

Як навчати мови в інформаційному суспільстві? Раджу прочитати  статтю заступника директора ІППОКУ ім.Б.Грінченка, кандидата педагогічних наук  О.Глазової  ТЕКСТ СТАТТІ

"Соняшник-учитель" - 2014

 7 жовтня відбувся конкурс  фахової майстерності  "Соняшник - учитель", який проходив у

 режимі он-лайн.

    Наша активна життєва позиція і небайдужість до української філології і українознавства дають змогу сподіватися на відродження кращих традицій вітчизняного вчительства і повернення Учителеві гідного місця у житті й суспільстві.

 Завдання конкурсу не лише давали можливість продемонструвати власну фахову ерудицію в межах своєї навчальної роботи та шкільної програми, а й професійну зацікавленість україністикою, ознайомлювали з не знаними раніше фактами, явищами, інтерпретаціями художніх творів. 

"Відкрити в кожній дитині творчу душу, дати їй змогу пробудитися й розквітнути"

“Даруй себе дітям! Будь терплячим в чеканні дива і будь готовим до зустрічі з ним в дитинстві!”
Ш.О.Амонашвілі

Учень ніколи не перевершить учителя, якщо бачить у ньому зразок, а не суперника.
В. Бєлінський

Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс